ПРОЄКТ

Етичного кодексу ВГО «Арттерапевтична асоціація»

1. Вступ

Арттерапевтична практика членів ВГО «Арттерапевтична асоціація» (далі – Асоціація) України базується на науково обґрунтованих та методично вивірених засадах.

Кодекс містить професійні етичні стандарти, яких повинні дотримуватися всі члениасоціації. Асоціація сприяє поінформованості й навчанню членів щодо етичних питань тазаконодавчих основ роботи.

Етична комісія асоціації розглядає скарги, подані на членів асоціації.

 роцедури розгляду і вирі ення скарг, тако процедури медіації та дисциплінарних стягнень у разісерйозних скарг розбираються згідно з процедурою, встановленою в «Положенні про розгляд скарг та апеляцій».

Дія Етичного кодексу поширюється на професійну діяльність арттерапевтів у всіхформах взаємодії: пряма (індивідуальна і групова) та опосередкована (листування,використання інформаційно-комунікаційних засобів (телефон, інтернет, відео-зв’язок).

Кодекс переглядається ко ні три роки та оновлюється за потреби.

 2.  Етичні принципи

Арттерапевти у своїй професійній діяльності керуються наступними принципами.

Повага до прав людини та гідності

Арттерапевти поважають права (на приватне життя, конфіденційність, самовизначення і самостійність), свободи, честь і гідність усіх людей та узгоджують це із професійними обов’язками й зобов’язаннями арттерапевта перед законом. Арттерапевти також виявляють повагу до живої й не живої природи.

Компетентність

Арттерапевти прагнуть забезпечувати та підтримувати високі стандарти компетентності у своїй роботі. Вони визнають межі власної відповідальності та обмеження у своїй професійній діяльності. Вони надають лише ті послуги та застосовують лише ті методи, у яких вони мають відповідну кваліфікацію, підтверджену освітою (вища освіта, підвищення кваліфікації заспеціальністю

«Арттерапія» та вузькоспеціалізовані навчальні курси, програми тощо).

Відповідальність

Арттерапевти усвідомлюють професійні обов’язки і власні обмеження перед своїми клієнтами[1] та суспільством, несуть особисту відповідальність за власні дії й уникають можливих зловживань.

Порядність

Арттерапевти прагнуть підвищити рівень порядності у науці, викладанні та практиці арттерапії. У цій діяльності вони чесні, справедливі та виявляють повагу до інших. Вони прагнуть чітко розуміти соціальні й професійні ролі, які вони виконують та діяти згідно з ними

2.1.  Повага до прав та гідності людини

Етичні принципи за одних умов не можуть бути використані для виправдання або захиступорушення прав людини. Арттерапевти усвідомлюють необхідність застосування спеціальних заходів захисту прав і добробуту вразливих категорій населення. широкої

2.1.1.  Загальна повага

Загальна повага – це

–     поінформованість і повага до знань, світогляду, досвіду клієнтів, відповідальних третіхсторін, колег, студентів та широкої громадськості;

–      обізнаність і толерантність щодо індивідуальних, культурних та рольовихвідмінностей, включаючи інвалідність, стать, сексуальну орієнтацію, расу, етнічнуприналежність, походження, вік, релігію, мову та соціально-економічний статус;

–   ухилення від практики у разі ризику несправедливої упередженості, що можепризвести до дискримінації.

а) арттерапевти вживають необхідні заходи, такі як-от: отримання професійноїконсультації, допомоги, супервізії, інтервізії і визначають, чи повинні вони обмежити,тимчасово відсторонитися або закінчити свою професійну взаємодію з клієнтом;

б) арттерапевти з’ясовують природу конфлікту, повідомляють про свої зобов’язаннязгідно Етичного кодексу і вживають   необхідні   заходи   для виріження конфлікту відповіднодо Етичних принципів цього Етичного кодексу, якщо вимоги організації, з якою пов’язаний арттерапевт або на яку він працює, вступають в конфлікт з цим Етичним кодексом;

в) арттерапевти у своїй професійній взаємодії не займаються сексуальним харасментом.

2.1.2.  Приватність і конфіденційність

 Приватність – це основоположне право, яке є ключовим для автономії та захисту людської гідності, воно слугує в якості основи, на якій побудовано багато інших прав людини.

Конфіденційність – це принцип дотримання таємниці в усьому, що стосується стосунків зклієнтом, його особистого життя і життєвих обставин.

Крім тих випадків, коли це неможливо чи протипоказано, обговорення конфіденційності відбувається перед початком арттерапевтичних стосунків і потім, в разі виникнення нових обставин.

а) арттерапевтам варто здійснювати збір потрібної інформації тільки для вирішенняпрофесійних завдань.

б) арттерапевтам необхідно забезпечити безпечне зберігання, обробку інформації, записівта творчих продуктів клієнтів у будь-якій формі для забезпечення конфіденційності, щобзробити дані анонімними, коли це необхідно;

в) арттерапевти зобов’язані інформувати клієнтів та інших осіб, з якими мають професійні стосунки, про обмеження, передбачені законодавством, щодо збереження конфіденційності.Коли є небезпека суттєвої коди для здоров’я чи життя самого клієнта та/чи інших людей, арттерапевт зобов’язаний вжити заходів для захисту клієнта/потенційної   жертви, проінформувати про небезпеку її саму, її близьких, правоохоронні органи, а також повідомити клієнтові про свої наміри;

г) арттерапевти мають інформувати клієнтів, у яких випадках і коли правова системавимагає розкриття даних, і надавати відповідним установам лише ту інформацію стосовно питання, про яке ідеться; щодо інших питань – конфіденційність зберігається.

д) арттерапевти визнають право клієнтів на доступ до записів та звітів про себе, а також на необхідну допомогу та консультації, забезпечуючи тим самим адекватну й вичерпну інформацію. Це право на відповідну інформацію поширюється на тих, хто має інші професійні стосунки, наприклад, учасників дослідження.

е) арттерапевти забезпечують конфіденційність інформації, яка стосується клієнта чиінших осіб у разі ведення записів та написання звітів.

є) арттерапевти, які бажають використовувати вербальний, образотворчий чи письмовийматеріали арттерапевтичних сесій із метою досліджень, викладання чи публікацій та експонування, мають діяти в інтересах клієнта і зобов’язані отримати дозвіл клієнта на це зурахуванням способу використання матеріалу; через 3 роки після завершення арттерапевтичноїроботи цей дозвіл не є обов’язковим, але необхідно дотримуватися збереження анонімності клієнта.

ж) арттерапевти інформують клієнтів щодо розміщення візуальної інформації в інтернет-мере і, зокрема про широку доступність зображень, от е, і розширену аудиторію глядачів; такожпро потенційну можливість завантаження, пересилання або копіювання он-лайн глядачами зображень, а також обмежень щодо видалення інформації з інтернет-мере і.

2.1.3.  Інформована згода

Інформована згода – це добровільна усна чи письмова згода клієнта на отримання професійних послуг арттерапевта з усвідомленням правил, умов та обмежень арттерапевтичної взаємодії. За клієнтом залишається право на вибір, заміну арттерапевта чи відмову від арттерапевтичних послуг.

а) арттерапевти роз’яснюють і обговорюють професійні дії, процедури та ймовірнінаслідки дій арттерапевта для забезпечення надання клієнтом інформованої згоди до і під часарттерапевтичного втручання;

б) арттерапевти роз’яснюють клієнтам процедури ведення обліку та звітності.

2.1.4.  Самостійність та відповідальність клієнта

а)   арттерапевт   визнає   необхідність   балансу   мі   самостійністю   та залежністюклієнта, який має загальне право ініціювати, продовжувати, припиняти та поновлювати професійні стосунки з арт терапевтом;

б) межі самостійності та відповідальності клієнта визначаються такими факторами, як-от:вік клієнта, психічне здоров’я та обмеженнями, встановленими законодавством.

2.2.  Компетентність

Арттерапевти прагнуть забезпечити та підтримувати високі стандарти компетентності усвоїй роботі, що базується на їх освіті, рівні підготовки, досвіді супервізій та інтервізії іпрофесійному досвіді. Вони визнають межі власної відповідальності та обмеження своєїкомпетентності у професійній діяльності. Вони надають лише ті послуги та використовують лише ті методи, у використанні яких вони мають відповідну кваліфікацію, підтверджену освітою (вища освіта, курси підвищення кваліфікації за спеціальністю «Арттерапія» таспеціалізовані навчальні програми).

2.2.1.  Етична обізнаність

Арттерапевти зобов’язані володіти етичними нормами, включно з Етичним кодексом таінтеграцією етичних питань із професійною практикою.

2.2.2.  Межі компетенції

Арттерапевти зобов’язані практикувати в межах компетенції, яка базується на освіті,навичках та досвіді.

2.2.3.  Обмеження процедур та дій

Арттерапевти зобов’язані:

  • усвідомлювати  межі   процедур  для   конкретних  завдань  та межі висновків, якіможуть бути отримані за різних обставин для різних цілей;

  • усвідомлювати критику різних теорій та методів;

  • обережно використовувати нові методи із визнанням того, що нові сфери практики таметоди продовжуватимуть розвиватися і доопрацьовуватися.

2.2.4.  Постійний розвиток

Арттерапевти зобов’язані продовжувати професійний розвиток. Супервізії та інтервізії єобов’язковим компонентом професійної арттерапевтичної практики.

2.2.5.  Неможливість працювати

Арттерапевти зобов’язані обмежити та/або припинити практику, коли виникають упередження, які впливають на роботу, у т.ч. тимчасові проблеми, емоційне вигорання, хвороби.

2.3.  Відповідальність.

Арттерапевти усвідомлюють професійні ні та наукові обов’язки перед своїми клієнтами ісуспільством. Арттерапевти несуть відповідальність за власні дії та уникають можливихзловживань. Арттерапевти здійснюють коректне оцінювання і дотримуються запобіжних заходів, щоб гарантувати, що їх потенційні схильності, ме і їхньої компетентності й обмеженняїхньої експертності не приведуть до неправомірних дій.

2.3.1.  Загальна відповідальність

а) арттерапевти несуть відповідальність щодо якості та наслідків власних професійних дій;

б) арттерапевти захищають честь професії своїми діями, дотримуючись Етичного КодексуАсоціації.

2.3.2.  Просування високих стандартів

Арттерапевти сприяють розвитку і дотриманню високих стандартів наукової тапрофесійної діяльності й зобов’язані організовувати власну діяльність відповідно до Етичного кодексу.

2.3.3.  Уникнення шкоди

а) арттерапевти зобов’язані уникати зловживання арттерапевтичними знаннями чипрактикою та уникати заподіяння можливої коди клієнту;

б)   арттерапевти   зобов’язані    визнавати    необхідність    особливої обережності припроведенні досліджень або прийнятті професійних суджень (через виконання своїх посадовихобов’язків) щодо осіб, які не дали згоду.

2.3.4.  Безперервність арттерапевтичної допомоги

а) арттерапевти несуть відповідальність за інформування щодо необхідної безперервностіпрофесійної допомоги   клієнтам,   охоплюючи   співпрацю   з іншими професіоналами, тавідповідні дії у випадках, якщо арттерапевт змушений призупинити або припинитипрофесійну взаємодію.

б) арттерапевти несуть відповідальність перед клієнтом, яка залишається післяофіційного припинення професійних стосунків.

2.4.  Порядність

Арттерапевти прагнуть підвищити рівень порядності у науці, викладанні та практиці арттерапії. У цій діяльності вони чесні, справедливі та транслюють повагу до інших. Вони прагнуть чітко розуміти соціальні і професійні ролі, які вони виконують, та діяти згідно з ними.

2.4.1.  Визнання професійних обмежень

Арттерапевти зобов’язані усвідомлювати власні стани та особисті і професійніобмеження, за потреби звертатися за професійними порадами, супервізіями та підтримкою ускладних ситуаціях.

2.4.2.  Чесність та точність

Арттерапевти зобов’язані бути чесними і точними:

-       у наданні відповідної кваліфікації, освіти, досвіду, компетентності та приналежності;

-       у наданні інформації та визнанні альтернативних гіпотез, доказів чи пояснень;

-       стосовно будь-яких фінансових наслідків професійних стосунків.

-       у професійних звітах та заявах з урахуванням обмеженості висновків і думок.

2.4.3.  Прямота та відкритість

а) арттерапевти зобов’язані надавати перевірену інформацію та уникати обману в наукових дослідженнях і професійній практиці.

б) арттерапевти зобов’язані не вводити в оману та навмисно не подавати викривлену інформацію. Якщо відбулося ненавмисне викривлення інформації, арттерапевт має повідомити про це клієнту та/чи громадськості й відновити довіру.

2.4.4.  Конфлікт інтересів та експлуатація

 Подвійні стосунки виникають, коли арттерапевт перебуває з тим самим клієнтом у кількох ролях: є одночасно в особистих (ділових, матеріальних, адміністративних, навчальних тощо) та професійних терапевтичних стосунках із клієнтом або людиною, яка тісно з ним пов’язана (або обіцяє в майбутньому вступити в інші стосунки).

а) професійна відповідальність арттерапевтів полягає в униканні двозначності у терапевтичних стосунках задля збереження ясності щодо різних професійних ролей, які існують мі клієнтом та терапевтом.

б) арттерапевти визнають свою впливову позицію стосовно клієнтів і не зловживаютьдовірою та залежністю клієнтів.

в) арттерапевти зобов’язуються не використовувати професійні стосунки для реалізації вподальшому особистих, релігійних, політичних чи інших інтересів.

г) арттерапевти усвідомлюють наслідки подвійних стосунків і уникають тих, які можутьпризвести до конфлікту інтересів чи експлуатації клієнта:

-       арттерапевти утримуються від вступу в багатосторонні стосунки з клієнтами, якщообґрунтовано можна  очікувати,  що  стосунки погіршать ефективність арттерапії, заважатимуть виконувати функції арттерапевта або іншим чином можуть заподіятикоду людині,  з якою вони перебувають у професійних стосунках;

-       арттерапевти не вступають у одні стосунки, які є експлуататорськими за своєюприродою, з клієнтами, студентами, стажистами, слухачами, супервізорами, співробітниками, учасниками досліджень або колегами;

-       арттерапевти усвідомлюють свою впливову позицію стосовно студентів, і вони уникають зловживання довірою та залежністю таких людей. Отже, арттерапевти не вступають в терапевтичні стосунки зі своїми учнями чи супервізорами.

2.4.5.  Взаємодія з творчими продуктами клієнта

Арттерапевтам заборонено отримувати фінансові та будь-які інші вигоди від продажу робіт, створених клієнтами у процесі арттерапії, без письмової згоди клієнта.

Клієнт надає інформовану згоду на збереження у арттерапевта та/або в організації копій, фотографічних репродукцій або цифрових зображень творчих продуктів.

Арттерапевти отримують письмову інформовану згоду від клієнтів або законних опікунів (коли це можливо) з метою зберігання творчих продуктів клієнта, їх копій, слайдів чифотографій для навчальних, дослідницьких або інших цілей.

а) оригінальні творчі продукти та/або їх цифрові фотографії учасника деідентифікуються і надійно зберігаються. Аудіо- чи відеозаписи зберігаються згідно відповідних процедур. Будь-які творчі продукти та/або фотографії творів можна зберігати необмежено довго для потенційного використання у майбутніх дослідженнях, презентаціях, публікаціях, освітніхфорумах, як зазначено в угоді щодо дослідження;

б) творчий продукт, створений учасниками дослідження в рамках арттерапевтичного дослідження, належить учасникам дослідження, якщо інше не зазначено в угоді щододослідження;

в) клієнтські роботи можуть бути передані клієнту під час терапії та після її закінчення, відповідно до терапевтичних цілей;

г) по завершенню терапевтичної взаємодії арттерапевти віддають клієнту всі творчіпродукти, створені під час терапії або домовляються про спосіб утилізації чи строк зберігання творчих продуктів. У разі неможливості таких домовленостей, арттерапевт зберігає творчі продукти клієнта протягом двох років від дати завершення надання арттерапевтичних послуг;

д) утилізація творчих робіт клієнтів має здійснюватися у спосіб, що не порушуватиме конфіденційність та не створить умов для використання творчих продуктів третіми особами;

е) якщо переривання терапії відбувається внаслідок смерті клієнта, оригінальні твори передаються родичам, якщо:

-       клієнт підписав згоду із зазначенням, кому і за яких обставин творчий продукт слідпередати;

-       клієнт був неповнолітнім або перебував під опікою, і арттерапевт визначає, що художні роботи дитини не порушують конфіденційність відомостей, які дитина довірила арттерапевту;

-       арттерапевт отримав і задокументував чіткі словесні вказівки від клієнта про те, що клієнт хотів, щоб усі творчі роботи були передані членам сім’ї; або іншим особам;

є) в організації та підготовці виставок творчих робіт клієнтів, створених під часарттерапії, арттерапевти та клієнти або законні опікуни (за наявності) зважують на переваги виставки проти потенційних непередбачених негативних наслідків для клієнтів;

 ж) арттерапевти обговорюють із клієнтами або законними опікунами важливість конфіденційності, анонімності та корисності щодо відображення робіт клієнтів, рекламивиставки тощо;

з) арттерапевти забезпечують нале ні гарантії   на   виставці   щодо збереження творчихробіт від   експлуатації, спотворення або   використання іншими способами, не схваленимиклієнтами;

и) якщо виставлені художні роботи йдуть на продаж, арттерапевт та клієнт обговорюють потенціал терапевтичного впливу до продажу творів, інформують клієнтів і відповідальністорони щодо використання прибутку.

2.4.6.  Дії колег

У випадку неетичних дій колег арттерапевти зобов’язані вживати заходів щодоінформування колег та, у разі необхідності, відповідні професійні організації (спілки, асоціації тощо) чи органи влади.

3.    Етичні особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій зпрофесійними цілями

Арттерапевтична практика з використанням інформаційно- комунікаційних технологій потребує спеціальних дій для підтримки етичних стандартів в інтернет-просторі.

а) арттерапевт розуміє особливості використання інформаційно- комунікаційних технологій у практиці і постійно підвищує свою кваліфікацію в цій царині задля підтримки високих стандартів компетентності у своїй роботі. Арттерапевт усвідомлює обмеження щододистанційної/електронної арттерапевтичної практики та забезпечує відповідний підбір стратегій/тактик і конкретних методик та технік роботи з метою найефективні ого задоволеннясвоєї професійні потреби та потреби своїх клієнтів, колег, студентів.

б) арттерапевт усвідомлює особливості розміщення особистої та професійної інформаціїна сайтах, в соціальних мере ах, дискусійних групах, блогах та інших електронних засобахмасової інформації, яка може бути легко доступною для громадськості, та вживає додатковихзапобіжних заходів для її захисту задля забезпечення конфіденційності клієнтів.

в) арттерапевт зобов’язаний повідомити клієнта про ризики і обмеженняарттерапевтичної практики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій,особливості такого типу взаємодії, організації простору тощо, і отримати від клієнта інформовану згоду. У разі необхідності проводити аудіо або відеозапис дозвіл клієнта або йогозаконних представників є обов’язковим.

г) арттерапевт не має права розміщувати будь-яку інформацію чи зображення творчихпродуктів клієнта в інформаційному просторі без попередньої згоди клієнта або його законнихпредставників.

4.  Взаємодія зі ЗМІ та широкою громадськістю

Етичні принципи поваги до прав людини, компетентності, відповідальності, порядностіпоширюються на взаємодію арттерапевта з громадськістю: виступи, майстер-класи, заяви та коментарі в ЗМІ тощо. У будь- яких стосунках зі ЗМІ арттерапевт має дотримуватися ме своєїкомпетентності, власної відповідальності та враховувати   професійні обмеження.

а) арттерапевти поширюють у ЗМІ свої послуги, продукти своєї діяльності, публікаціїчесно і точно, уникаючи спотворення через сенсаційність, перебільшення або поверхневість.Коли професійні продукти даються за допомогою публічних лекцій, демонстрацій, газетних чижурнальних статей, радіо- або телевізійних програм, чи будь-яких інших засобів масовоїінформації, арттерапевт використовує найактуальніші релевантні дані і здійснює високийрівень професійного судження. Всі продукти мають відповідати тим е визнаним стандартам, якііснують для продуктів, що використовуються в контексті професійних стосунків. Арттерапевти керуються зобов’язанням допомагати суспільству у формуванні обґрунтованих суджень, думок ірішень;

б) під час оголошень чи реклами своїх професійних послуг арттерапевти мають надати точну і чесну інформацію стосовно своєї освіти та професійної підготовки відповідно сертифікатам і дипломам та досвіду діяльності. Зміст арттерапевтичних груп особистісного зростання, групових занять за інтересами, курсів, консультацій, тренінгів має відповідатизаявленому в оголошенні;

в) публічні заяви включають, але не обмежуються, комунікацією за допомогою періодичних видань, книг, довідників, інтернету, телебачення, радіо або кінофільмів. Будь-які публікації арттерапевтів не повинні містити:

-       помилкових, оманливих або неправдивих заяв;

-       неправильного тлумачення фактів або необ’єктивних тверджень, що можуть ввести воману, оскільки в даному контексті вони лише частково розкривають відповідні факти;

-       оцінок клієнтів щодо якості послуг або продуктів арттерапевта;

-       висловлювань, що можуть викликати помилкові або необґрунтовані очікування щодопозитивних результатів;

-       заяви, яка передбачає незвичайні, єдині в своєму роді можливості;

-       висловлювань, спрямованих на те, щоб викликати у клієнта побоювання, тривогу або емоції щодо можливих наслідків відмови від запропонованих послуг;

-       заяв щодо порівняльного характеру пропонованих послуг;

-       заява про пряме залучення окремих клієнтів;

г) арттерапевти не надають одної цінної та конфіденційної інформації про клієнтівпредставникам будь-яких засобів масової комунікації (преси, радіо, телебачення, Інтернету тощо) в очікуванні або в обмін на професійну рекламу в новинах;

д) арттерапевти-викладачі забезпечують точну інформацію в довідниках та конспектахкурсів, в т.ч. з точки зору розуміння предмету, основ оцінки прогресу та особливостейотриманих знань. Оголошення, брошури або реклами, що описують практикуми, семінари або інші освітні програми, мають точно описувати аудиторію, для якої призначена програма,кваліфікаційні вимоги, освітні цілі та характер матеріалів, які повинні бути охопленізазначеними освітніми заходами. Ці оголошення також точно описують освіту, навчання тадосвід арттерапевтів, які представляють програми;

е) арттерапевти мають повідомляти про суперечливість тим, хто представляє арттерапію або пов’язаний з арттерапевтичними продуктами чи послугами, що є несумісними з Етичнимкодексом.

є) під час взаємодії зі ЗМІ та громадськістю (під час супервізій, у наукових публікаціях,виступах на конференціях) арттерапевт зобов’язаний дотримуватися принципів Етичногокодексу, зокрема, забезпечити конфіденційність клієнтів. Неприпустимим є оприлюднення, у тому числі, у соціальних мере ах, інформації та творчих продуктів клієнтів у будь-якій формібез попередньої інформованої згоди клієнта або його законних представників.

5.  Етичні принципи проведення наукових досліджень з арттерапії

Дослідники-арттерапевти керуються законами, нормативними актами та професійнимистандартами, що   регулюють   перебіг   арттерапевтичних досліджень, і здійснюють його з урахуванням прав, свобод, честі і гідності всіх учасників дослідження.

а) при плануванні дослідження з арттерапії дослідник несе персональну відповідальністьза дотримання етичних принципів проведення арттерапевтичних досліджень з людьми. Вінтакож відповідає за етичне ставлення до досліджуваних своїх колег, асистентів, студентів і всіхінших учасників арттерапевтичного дослідження;

б) якщо дослідник-арттерапевт, зваживши на наукові й людські цінності, пропонуєвідхилитися від етичних принципів проведення арттерапевтичних досліджень з людьми, то він бере на себе зобов’язання з розробки додаткових етичних рекомендацій і вживання більстрогих заходів щодо захисту прав, свобод та інтересів учасників свого досліджень. У такому випадку, або якщо дослідник має певні сумніви щодо етичності свого дослідження в цілому абойого окремих елементів, він має звернутися за етичною консультацією до кваліфікованихфахівців, які безпосередньо не беруть участі у дослідженнях, або до етичної комісії дляотримання рекомендацій щодо проведення дослідження з арттерапії. Звернення подається уписьмовій формі до початку дослідження та містить точну інформацію щодо його змісту, мети, завдань, гіпотези,планованих процедур та особливостей впливу на досліджуваних;

в) етично прийнятне дослідження починається зі встановлення інформованої згоди (усної чи письмової) учасника дослідження, яка роз’яснює відповідальність сторін, та угоди (усної чиписьмової) мі дослідником і учасником. Дослідник зобов’язаний дотримуватися домовленостей, включених у цю угоду;

г) дослідники-арттерапевти, які звертаються з проханням взяти участь у їхніх дослід еннях, повинні інформувати своїх досліджуваних про всі сторони дослідження, які можуть вплинути на їхнє бажання приймати в ньому участь, а також відповідати на всі запитання проінші подробиці дослідження. Якщо приховування й обман необхідні   за   методологією   арттерапевтичного дослідження, то дослідник-арттерапевт повинен пояснити досліджуваномупричини таких дій. Інформовану згоду за учасників дослідження, які отримують   клінічні   послуги,   мають    обмежені    розумові,    комунікативні можливості або є неповнолітніми,дають відповідальні за них треті особи;

д) дослідники-арттерапевти поважають право досліджуваних скоротити або перервати свою участь у процесі досліджень у будь-який час;

е) дослідники-арттерапевти захищають своїх клієнтів від фізичного і душевного дискомфорту,   коди і небезпеки. Якщо ризик таких наслідків існує, то дослідник зобов’язаний проінформувати про це досліджуваних, дійти з ними згоди до початку роботи і вжити всіможливі заходи для мінімізації коди. Процедура досліджень може не застосовуватися, якщо є ймовірність, що вона заподіє серйозну й тривалу коду учасникам;

є) якщо процедура дослідження може мати неба ані наслідки для учасників, то дослідник відповідає за виявлення, усунення або коректування таких результатів (у тому числі йдовгострокових);

ж) після збору даних дослідник-арттерапевт роз’яснює учасникам дослідження його результати у доступній для них формі та усуває будь-які непорозуміння, що виникають у ході дослідження. Якщо наукові або людські цінності виправдовують затримку або утаювання інформації, то дослідник несе персональну відповідальність за те, щоб для йогодосліджуваних не було    важких наслідків;

з) інформація, отримана про учасників арттерапевтичного дослідження у його процесі, є конфіденційною. Якщо є ризик, що інші особи, у т.ч. члени сім’ї досліджуваного, можуть отримати доступ до цієї інформації, арттерапевт має пояснити це учасникам дослідження. Якщо результати дослідження мають бути оприлюднені, дослідник має заздалегідь повідомити проце   учасників дослідження та отримати їхню згоду на оприлюднення результатів. ід часоприлюднення результатів дослідження арттерапевт має дотримуватися конфіденційності щодоперсональної інформації учасників дослідження.

 Прикінцеві положення

Цей Кодекс не може і не має на меті дати відповідь на ко не етичне питання, з яким можезіткнутися арттерапевт. Кодекс надає параметри, у межах яких слід робити професійні судження.остійне доопрацювання (внесення змін, коригування понять) та вдосконалення цього Кодексу покладається на Етичну комісію асоціації.

В арттерапевтичній практиці виникають етичні дилеми, і на арттерапевта покладаєтьсявідповідальність за роз’яснення таких дилем ляхом консультацій з колегами та інформування відповідних інших сторін про вимоги Етичного кодексу.

Рішення щодо відповідності дій арттерапевта етичним стандартам покладається на Етичну комісію асоціації, яка діє на основі   олошення про етичну комісію.

Етична комісія обирається на Загальних зборах Асоціації у кількості не менш ніж триособи, які не обіймають інших посад в організації.

Етична комісія асоціації розглядає скарги, подані на членів асоціації.

Процедури розгляду та вирішення скарг, процедури медіації та дисциплінарних стягнень у разі серйозних скарг відповідають «Положенню про розгляд скарг та апеляцій».

 [1] У цьому документі термін «клієнт» означає будь-яку особу або організацію, з ким арттерапевт має професійні стосунки, у тому числі й непрямі.